|
Магістерські роботи у Вінницькому державному аграрному університеті
готуються відповідно до спеціальності з врахуван-ням програми підготовки магістрів (див.
п. 5.1.).
9.1. Структура і зміст магістерської роботи:
- титульний лист (додаток 5);
- зміст;
- завдання на виконання магістерської роботи;
- анотація;
- вступ;
- огляд літератури;
- матеріали і методика досліджень;
- результати досліджень;
- економічна оцінка результатів досліджень;
- значення роботи в майбутній діяльності автора;
- висновки і пропозиції виробництву;
- список використаної літератури;
- додатки.
Орієнтовний зміст магістерської роботи із зооінженерії приведено в додатку 6.
9.2. Вимоги до змісту окремих розділів
Анотація є скороченим викладенням обсягу і змісту
магістерської роботи. Його складають за таким планом:
- відомості про обсяг роботи (кількість сторінок, таблиць, рисунків,
бібліографічних джерел);
- тема, предмет (об’єкт), мета і завдання дослідження (розробки);
- основні методи і методики виконання роботи; якщо методика
оригінальна, то необхідно описати її суть;
- зміст одержаних результатів, основні висновки, економічна
ефективність розробки і можливість її впровадження у виробництво.
Викладення матеріалу в анотації має бути стислим і точним; вживаються
скорочення, назви одиниць вимірювання, терміни і вирази, які є
загальноприйнятими і використовуються в науковій літературі і нормативних
документах.
Обсяг анотації магістерської роботи має складати 0,75-1
сторінку машинописного тексту.
Вступ – це початкова частина основного змісту магістерської
роботи. У ньому потрібно стисло охарактеризувати актуальність і сучасний стан
проблеми (питання), що є темою магістерської роботи, а також показати місце
результатів виконаної роботи у збільшенні виробництва і підвищенні якості
продукції певної аграрної галузі. Закінчується вступ визначенням мети виконання
магістерської роботи. Обсяг цієї частини магістерської роботи має складати, як
правило, одну-дві сторінки машинописного тексту.
Огляд літератури. Розробку теми магістерської роботи
потрібно починати з аналізу джерел спеціальної літератури. Тільки після
ретельного аналізу літератури магістранту стає відомо, що і як зроблено, які
питання і яким шляхом вирішені, що найбільш доцільно робити далі.
Найбільш оптимальним є викладення змісту розділу в такій послідовності:
історія, питання, сучасний стан, можливі напрямки розробки питання, що є
предметом вивчення. Часто в науковій літературі зустрічаються різні думки
авторів з одного і того ж питання, неоднозначні тлумачення результатів,
протилежні висновки тощо. У такому випадку огляд краще вести в дискусійному
плані, протиставляючи думки різних дослідників і супроводжувати їх власними
коментарями. Виконаний за такою схемою огляд літератури буде більш привабливим,
цінним і змістовним. Огляд літератури слід завершувати стислим (8-10 рядків)
резюме, в якому формулюється основна думка матеріалу, що випливає з аналізу
літературних джерел та обґрунтуванням обраного напрямку виконання магістерської
роботи, тобто доказами його переваги перед іншими важливими напрямками.
Обґрунтування буде повноцінним, якщо воно базується на доказах, фактах і
висновках огляду літератури та враховує стан і конкретні умови підприємства, на
матеріалах якого виконується магістерська робота.
Цей розділ повинен мати назву, в якій відображено зміст проблеми, що є темою
магістерської роботи. Для більш ефективного і детального аналізу зібраного
матеріалу джерел літератури цей розділ потрібно поділити на 3-4 підрозділи,
кожен з яких повинен мати свою назву та номер. Розділ і підрозділи нумерують
арабськими цифрами.
Огляд літератури може бути кваліфіковано написаний лише після вивчення
студентом 50-60 різних джерел літератури, дев’ять-десять з яких видано в останні
один-два роки. Студент має опрацювати монографії, збірники наукових праць,
статті періодичних видань, автореферати дисертацій, навчальні посібники.
При використанні джерел літератури потрібно робити посилання на авторів робіт
із зазначенням року їх видання.
Існує декілька форм звернення до джерел літератури:
- “В. М. Петренко (1987) вважає (стверджує, зробив висновок, встановив і
т. д.), що…”
У цьому випадку спочатку пишуть ініціали, прізвище автора, після цього – рік
видання роботи;
- “…відомо, що доросла велика рогата худоба за добу може спожити 3,0-4,5
кг сухої речовини кормів на кожні 100 кг живої маси (Петренко В. М., 1977;
Шевченко М. М., 1993)”.
У цьому прикладі авторів робіт пишуть у дужках після посилання – спочатку
прізвища, потім ініціали і рік видання роботи;
- “…аналізуючи результати своїх досліджень, В. М. Петров (цит. за Н. Н.
Шовкун, 1987), звернув увагу на те, що…”.
Таку форму посилання застосовують у випадку, коли використовували роботу не
В. М. Петрова (оригінал), а Н. Н. Шовкуна, в якій є це посилання на В. М.
Петрова.
При посиланні на іноземних авторів спочатку пишуть українську транскрипцію,
потім – за оригіналом із зазначенням року видання. Наприклад: Лукас (Lukas,
1977). При повторному згадуванні пишуть прізвище тільки українською мовою.
Прізвища та ініціали авторів джерел літератури в огляді і списку літератури
пишуть мовою оригіналу, не перекладаючи.
Матеріал, умови і методика виконання роботи. Оскільки
методика є сукупністю способів виконання поставленої мети чи завдання, то у її
змісті (у цьому розділі) викладають перелік тих показників, за допомогою яких
вирішувалося основне питання роботи. При цьому вказують джерела їх одержання (із
планів, звітів чи інших документів, у дослідах).
Якщо магістерська робота базується на матеріалах експерименту, то треба
обов’язково наводити схему досліду, періоди досліду та їх тривалість, а також
описати умови, в яких проводився експеримент.
Якщо виконується робота аналітичного чи розрахункового характеру, то у цьому
розділі висвітлюють основні показники розвитку рослинництва, кормо виробництва
чи тваринництва господарства за останні три роки. Це врожайність основних
культур, які вирощують у господарстві, наявність і продуктивність тваринництва,
собівартість і рентабельність отриманої продукції. Особливу увагу треба звернути
на всебічний огляд стану питання (технологічний процес у цілому, окрема
технологічна ланка виробництва чи переробки продукції; умови, що забезпечують
виробництво у робочому стані, організація виробничого процесу), яке підлягає
проектуванню, тобто є базовим і містить вихідні дані для виконання магістерської
роботи (розрахунків).
Результати досліджень. Цей розділ є основним. В ньому студент-магістрант
описує результати власних досліджень експериментального, аналітичного або
розрахункового характеру.
При виконанні робіт аналітичного характеру проводиться вивчення стану
розвитку галузі та розробляються заходи, направлені на впровадження прогресивних
технологій, які забезпечують зростання виробництва, поліпшення якості та
зменшення собівартості продукції сільськогосподарського виробництва чи її
переробки.
При виконанні робіт розрахункового (аналітичного) характеру магістрант
проводить розрахунки технологічного процесу згідно з завданнями, які до початку
роботи йому видає керівник роботи.
При розробці технологічних процесів доцільно подати креслення схеми,
фотографії, рисунки. Слід пам’ятати, що таблиці та ілюстрації досить ефективно
підвищують цінність роботи.
Економічна ефективність розробки (досліджень). Кожна робота повинна мати
економічне обґрунтування – математичні (розрахункові) і логічні докази переваги
розробок у порівнянні з існуючим технологічним процесом чи його окремою ланкою.
Якщо в основу магістерської роботи покладені матеріали експериментів, то
треба мати на увазі, що результати досліджень можуть бути і позитивними, і
негативними. У першому випадку їх рекомендують до впровадження у виробництво, у
другому – не рекомендують. Проте в обох випадках необхідно дати економічне
обґрунтування, тобто навести розрахунки, які переконливо свідчать про розміри
прибутку чи збитку від впровадження.
Методика розрахунку економічної ефективності отриманих результатів, розробок,
винаходів висвітлена у ряді публікацій. Стосовно конкретної теми магістерської
роботи методику обчислення економічної ефективності розробок (одержаних
результантів) визначає керівник роботи.
Використання одержаних результатів досліджень у майбутній діяльності автора.
Працюючи над магістерською роботою, автор визначає, якому напрямку діяльності
себе присвятити, ким стати – магістром науковцем, магістром науковцем-педагогом
чи магістром фахівцем. З цього погляду він повинен дати оцінку результатів
досліджень, викладених у розділі 9, для його майбутньої діяльності.
Якщо робота носить характер наукового дослідження й автор здібний до наукової
діяльності, то можливим є використання результатів як першого етапу його
діяльності у якості магістра-науковця. Можна окреслити майбутню наукову роботу
автора.
Якщо робота носить науково-педагогічний характер, а автор має схильність до
педагогічної діяльності, то результати роботи можуть бути використані при
викладанні відповідної дисципліни у вищому закладі освіти 2-4 рівнів
акредитації.
Якщо автор має організаторські задатки, а робота має
організаційно-технологічний напрям, то він може бути магістром фахівцем у цій
галузі, оскільки в процесі навчання він набуває спеціальних умінь і знання,
достатніх для виконання професійних завдань та обов’язків (робіт) інноваційного
характеру.
В кожному випадку автор повинен обґрунтувати необхідність та можливість
використання теми та результатів досліджень у майбутній професійній діяльності.
Висновки і пропозиції виробництву є досить важливою частиною магістерської
роботи, яка у стислій формі показує результати виконаної роботи. У висновках
повинні мати місце результати власних досліджень, які відповідають темі і
завданням роботи. Найбільш важливі результати роботи пропонуються до
впровадження у виробництво.
Висновки повинні бути доказовими, пропозиції – обґрунтованими, базуватися на
матеріалі з високим ступенем вірогідності.
Якщо робота пов’язана з тим чи іншим господарством, то треба вважати
доцільним, щоб висновок, у якому була б відзначена можливість впровадження
розробок у діяльність господарства, був і від спеціалістів досліджуваного
господарства.
Список літератури. До списку літератури відносять лише ті
джерела, на які є посилання у тексті магістерської роботи. Джерела спеціальної
літератури, видані українською чи російською мовами, розміщують у списку мовою
оригіналу за літерами української абетки.
Якщо у тексті магістерської роботи наведено джерела іноземної літератури, то
у списку їх розміщують після джерел, виданих українською чи російською мовами у
списку за літерами латинської абетки. Джерела літератури нумерують арабськими
цифрами.
Способи оформлення бібліографічного опису списку літератури наведено в
таблиці.
Додатки. В разі необхідності магістерська робота може
містити додатки. У них подають інформацію, що доповнює текст магістерської
роботи: графічні матеріали, алгоритми і програми розрахунків, числову інформацію
у формі таблиць щодо індивідуальних показників росту і продуктивності тварин,
первинні матеріали проведеного дослідження тощо.
Додаток повинен мати заголовок і невід’ємну від тексту роботи наскрізну
нумерацію сторінок. Додатки позначають арабськими цифрами і виконують, як
правило, на аркушах формату А4 Оформлення бібліографічного опису списку літератури
|
Джерело |
Приклад
оформлення |
|
Монографії,
навчальні посібники
- один, два,
три автори |
Остапчук П. П. Выращивание и племенное использование хряков. – К.:
Изд-во УСХА, 1992. – 168 с.
Рибалко В. П., Буркат В. П. Селекція та гібридизація у свинарстві. – К.:
БМТ, 1996. – 144 с.
Яременко В. І., Пуха І. П., Коваленко В. П. Виробництво свинини. – К.:
Урожай, 1985. – 152 с. |
|
- чотири або
більше
авторів |
Интенсификация промышленного свиноводства / Г. С. Походня, Ю. В. Засуха,
Л. Н. Цицюрский и др. – К.: Изд-во УСХА, 1994. – 464 с. |
|
Перекладені
|
Ковальчикова М., Ковальчик К. Адаптация и стресс при содержании и
разведении сельскохозяйственных животных / Под ред. и с предисл. Е. Н.
Панова / Пер. со словац. Г. Н. Мирошниченко. – М.: Колос, 1978. – 271 с. |
|
Довідникии |
Деталізовані норми годівлі сільськогосподарських тварин. Довід. / За
ред. М. Т. Ноздріна. – К.: Урожай, 1991. – 341 с. |
|
Нормативні
матеріали |
Інструкція по бонітуванню свиней / Затверджена Міністерством сільського
господарства і продовольства України 23.03.93 р. – К.: Урожай, 1993. –
21 с. |
|
Автореферати
дисертацій |
Лисенко Г. Л. Вплив різних технологічних факторів на
відтворні якості кнурів-плідників м’ясних порід: Автореф. дис. кандидата
с.-г. наук: 06.02.04 / Сумський ДАУ. – Суми, 2000. – 19 с.
Пономаренко М. М. Використання енергії та поживних речовин кормів
молодняком свиней різного віку: Автореф. дис. д-ра с.-г. наук: 06.00.16.
/ НАУ – К., 1996. – 50 с. |
|
Складові
частини:
- книги |
Вопросы генетики и разведения в связи ожидаемым эффектом
в селекции кур // Актуальные вопросы в животноводстве / Анкер А., Венжик
С., Дохи Я. – М.: Колос, 1990. – С. 254-276 |
|
- збірника |
Савчук А. І. Особливості росту поросят залежно від стресстійкості
свиноматок // Проблеми індивідуального розвитку сільськогосподарських
тварин. – К., 1997. – С. 71-73. |
|
Статті
з журналу |
Савчук Д. І., Гайовий В. В., Шкрум Л. В. Спермопродуктивність бугаїв
залежно від стану вгодованості // Вісник аграрної науки. – 1993. – № 6.
– С. 45-49.
Савченко Ю. І., Савченко М. Г., Татарчук П. Р. та ін. Зниження вмісту
цезію і стронцію у продукції свинарства при згодовуванні тварин
монтморилонітової глини // Вісник аграрної науки. – 1993. – № 5. – С.
53-57. |
|
Матеріали наукових конференцій |
Патров В. С., Лисенко Г. Л. Відтворна здатність кнурів різних генотипів
// Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів
тварин: Зб. матеріалів науково-практ. конф. 29-30 травня. – К.:
Асоціація “Україна”, 1996. – С. 406. |
|
