укр |  eng Перехід до системи Сократ
Головна
Про нас
Структура
Діяльність
Абітурієнту
Студенту
Новини
Пошта
Обгрунтування можливостей надання освітніх послуг
 
Організація навчальної роботи
 
Практичне навчання
 
Рейтингова оцінка
 

Вінницький національний аграрний університет (ВНАУ)

21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3

приймальня президента у-ту
тел. (0432) 46-00-03
приймальна комісія
тел. (0432) 46-74-37
комутатор
тел. (0432) 43-85-20
тел. (0432) 43-72-30
e-mail: rector@vsau.org

Проїзд: тролейбус № 12
Чехова – Аграрний університет
тролейбус № 13 Меморіал визволення – Аграрний універ.






Положення про оцінювання знань студентів


ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
У ВІННИЦЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ
АГРАРНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ




Положення про оцінювання знань студентів у Вінницькому національному аграрному університеті / Гунько І.В., Мазур В.А., Скоромна О.І., Мулик Т.О., Мазур А.Г., Паламарчук І.П.,.Бандура В.М., Прокопчук В.М. – Вінниця: ОЦ ВДАУ, 2010. – 20 с.


Положення про оцінювання знань студентів у Вінницькому національному аграрному університеті (поновлене і доповнене) складене відповідно до Положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою у Вінницькому НАУ (затвердженого Вченою радою Вінницького НАУ – протокол № від 2009 р.)
Містить порядок допуску студентів до заліково-екзаме­наційної сесії, оформлення документації при підготовці та проведенні заліково-екзаменаційної сесії в умовах КМСОНП.


Рекомендовано навчально-методичною комісією
Вінницького національного аграрного університету


Загальні положення

Положення визначає порядок комплексного оцінювання знань студентів, розробленне з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів та адаптації її до загальноєвропейських вимог.
Освітня діяльність у ВНАУ спрямована на виконання вимог реалізації стратегічного курсу України на європейську інтеграцію в галузі вищої освіти, зумовленого запитами ринку праці та загальносвітовими тенденціями розвитку освіти.
Основними напрямками культурно-освітньої і науково-технічної інтеграції, сформульованими у Болонській декларації, визначено впровадження європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці.
Ключовою вимогою Болонської декларації є введення кредитно-модульної технології навчання, яка базується на індивідуалізації та диференціації навчання, зміні методик навчання, використанні активних методів та сучасних інформаційних технологій в навчально-виховному процесі, посиленні ролі самостійної роботи студентів.
Зменшення частки аудиторних занять, збільшення складової плідної самостійної роботи студента вимагає введення більш диференційованої – комплексної системи оцінки знань.
До системи загальної діагностики знань як важлива її складова входить поточна оцінка знань, що вимагає від студентів систематичної навчальної роботи впродовж семестру. Самостійна робота студента контролюється і результати її оцінюються.
Введена система комплексного оцінювання знань забезпечує обʼєктивність оцінки, а отже виконує функції контролю і мотивації студентів в навчальній роботі та досягненні ними більш якісного рівня знань.

1. ВИЗНАЧЕННЯ

1.1. Модуль дисципліни – самостійна структурна логічна частина теоретичного та практичного матеріалу з навчальної дисципліни.
1.2. Поточний контроль – контрольний захід для визначення якості роботи студента під час підготовки до лабораторних, практичних чи семінарських занять, виконання домашніх, контрольних, розрахункових робіт, а також – вхідний контроль залишкових знань з базових дисциплін.
1.3. Модульний (рубіжний) контроль – підсумковий контроль якості засвоєння студентом теоретичного і практичного матеріалу певного модуля дисципліни з метою систематизації знань.
1.4. Модульна оцінка – бальна оцінка (кількість балів), яку отримує студент у результаті контролю за виконанням усіх видів робіт (теоретичних, практичних та семінарських занять, лабораторних, контрольних та розрахунково-графічних робіт, колоквіумів, модульних контролів тощо), віднесених до відповідного модуля.
1.5. Семестрова модульна оцінка – сумарна бальна оцінка, яку отримав студент у результаті контрольних заходів за всі модулі навчальних дисциплін протягом семестру.
1.6. Семестровий залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання певних видів робіт на практичних, семінарських та лабораторних заняттях, якщо вивчення дисципліни закінчується екзаменом. Якщо вивчення дисципліни закінчується заліком, то в питання обов'язково включається теоретичний та практичний матеріал в обсязі робочої навчальної програми.
Семестровий залік за кредитно-модульною системою виставляється студентам, які виконали всі види робіт і набрали не менше 60% від 100 балів за результатами модульного контролю. Оголошення результатів модульного контролю проводиться в присутності всіх студентів групи.
1.7. Диференційований залік – це форма підсумкового модульного контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань (розрахункових, графічних, курсових робіт (проектів) тощо). Формою контролю курсових робіт (проектів) є публічний захист в присутності комісії та всіх студентів групи.
1.8. Екзамен - це вид підсумкового контролю, який має на меті перевірити та оцінити отримані студентами знання, уміння та ступінь опанування ними практичних навичок, а також розвиток творчого мислення в обсязі вимог програм навчальних дисциплін.
1.9. Рейтингова оцінка (РО) студента – абсолютна бальна оцінка, яку отримав студент за показаний рівень знань, умінь та навичок із дисципліни, або з усіх дисциплін за окремий завершений етап навчання (семестр, навчальний рік тощо).


2. ОРГАНІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

З впровадженням кредитно-модульної технології навчання введена як її складова комплексна система перевірки знань з навчальних дисциплін та проходження практик. Ця система контролю враховує різні типи доказів рівня знань студентів та має такі складові:
- поточний контроль – має на меті оцінку роботи студентів за всіма видами аудиторної роботи (лекції, семінарські, практичні, лабораторні заняття) і відображає поточні навчальні досягнення студентів в освоєнні програмного матеріалу дисципліни;
- самоконтроль призначений для самооцінки студентами якості засвоєння навчального матеріалу з конкретної дисципліни (розділу, теми);
- модульний (рубіжний) контроль, формою якого є атестація з кожного модулю, що визначений робочою навчальною програмою та навчальним планом;
- оцінка результатів самостійної роботи як важливого компоненту навчального процесу, керованого під час індивідуально-консультативної роботи викладача зі студентом;
- підсумковий семестровий контроль як інтегрована оцінка засвоєння знань з проведенням обов'язкового семестрового екзамену чи заліку.
2.1. Викладач розробляє чіткі критерії оцінювання всіх видів навчальної роботи у комплексному контролі знань, доводить їх до відома студентів на початку змістового модулю.
2.2. Підсумкова оцінка за аудиторну роботу виставляється щосеместрово після закінчення проведення аудиторних занять з курсу. Це – оцінка участі студента у практичних, лабораторних, семінарських занятях. Накопичені оцінки під час проведення різних видів аудиторних робіт надають правомірність такої форми атестації.
2.3. Атестацію із змістових модулів здійснює викладач, що проводить лекційні заняття з дисципліни, з якої передбачено форму контролю – екзамен.
2.4. Бальна оцінка за кожний модуль виставляється при проведенні поточного контролю знань і викладач обовʼязково інформує студентів про результати оцінювання.
2.5. Підсумкова оцінка за самостійну роботу – це щосеместрова оцінка результату виконання студентами індивідуальних завдань з курсу: реферативних матеріалів, виконання робіт розрахункового характеру, контрольних робіт і т. ін.
Оцінка за самостійну роботу входить в поточний контроль і виставляється в журнал викладача.
2.6. Оцінювання знань при проведенні модульного контролю, за аудиторну і самостійну роботу може оцінюватись в умовних балах пропорційно обсягу часу, відведеному на засвоєння матеріалу цього модуля. Максимально можлива кількість умовних балів за навчальні заняття студента становить 70% (коефіцієнт 0,7) .
2.7. Екзамен (диференційований залік), як форма підсумкового контролю, проводиться як контрольний захід і є обовʼязковим для всіх студентів. Максимально можлива кількість умовних балів за екзамен (диференційований залік) студента становить 30% (коефіцієнт 0,3).
2.8. У разі відсутності на екзамені з поважних причин студент повинен повідомити про неможливість складання екзамену.
3. ДОПУСК ДО СЕМЕСТРОВОГО КОНТРОЛЮ

3.1. Студент допускається до семестрового модульного контролю за результатами поточного контролю знань з дисципліни, якщо він набрав мінімальну кількість балів – 35.
3.2. Семестровий підсумковий модульний контроль проводиться по завершенні останнього в семестрі модуля з конкретної дисципліни.
3.3. Незадовільна оцінка, отримана з однієї з дисциплін при підсумковому модульному контролі, не є підставою для недопущення студента до подальшого складання екзаменаційної сесії за кредитно-модульною системою з інших дисциплін.

4. ДОКУМЕНТАЦІЯ

4.1. На першому занятті з навчальної дисципліни, яка виноситься на семестровий контроль, провідний викладач доводить до відома студентів програму дисципліни та інформує їх про особливості організації навчального процесу з дисципліни за кредитно-модульною системою.
4.2. Кафедри розробляють графіки здачі графічних, розрахункових, курсових робіт (проектів) та затверджують їх у деканаті. Графік складається з таким розрахунком, щоб здачу було завершено до початку останнього тижня семестру перед екзаменаційною сесією.
4.3. Екзаменаційні білети складаються викладачем, який викладає навчальну дисципліну, обговорюються і затверджується або перезатверджується на засіданні кафедри на кожен навчальний рік.
4.4. Студенти, які протягом семестру набрали необхідну кількість балів для отримання позитивної оцінки з дисципліни – не менше 35 % від 100 балів, мають можливість:
а) складати іспит (залік), отримати екзаменаційну оцінку (залік), відповідно до бальної рейтингової оцінки, переведеної в оцінку за національною шкалою (табл.1);
б) складати іспит (залік) з метою підвищення оцінки з дисципліни;
в) у разі отримання оцінки, нижчої за бажану, за студентом зберігається оцінка за поточний контроль.
4.5. Всім студентам, які повністю виконали навчальний план і позитивно атестовані з даної дисципліни за КМСОНП (набрали не менше 60 % від 100 балів), за тиждень до початку сесії в окремій графі заліково-екзаменацій­ної відомості (додаток 4) викладачем проставляються абсолютні (рейтингові) бальні оцінки і відповідні оцінки за національною шкалою. У відомість заноситься також кількість годин та кількість кредитів, відведених навчальним планом на дисципліну, виходячи з того, що обсяг одного кредиту становить 36 годин.
4.6. Студентам, які складають іспити (заліки) в заліково-екзаменаційну відомість виставляється загальна сума балів поточного контролю, кількість балів за здачу іспиту (заліку), загальна кількість балів, оцінка за шкалою ECTS та оцінка за 4-бальною шкалою (додаток 4, 5). Якщо студент отримав на іспиті “незадовільно”, то ця оцінка проставляється у заліково-екзаменаційній відомість, а рейтингова оцінка залишається такою, яку отримав студент за результатами КМСОНП.
4.7. Студенти, які пропустили заняття з різних причин та не можуть набрати потрібну для позитивної оцінки кількість балів без додаткового відпрацювання, мають можливість відпрацювати заняття та захистити лабораторно-практичні роботи в позаурочний час, а відповідна кількість балів за результатами відпрацювань заноситься у відомість обліку поточного контролю успішності студентів за КМСОНП в графу «додаткові бали» (додаток 3 ).
4.8. Студент може підвищити оцінку, яку він отримав за результатами поточного контролю КМСОНП шляхом складання семестрового іспиту за результатами підсумкового контрою. Його абсолютна бальна оцін­ка є сумою поточного та підсумкового контролю відповідно до шкали оцінювання.
Така сама схема застосовується при складанні диференційованого заліку.
4.9. Якість виконання та захист курсових проектів (робіт), навчальних та виробничих практик оцінюється окремо від дисципліни за такою кількістю балів:
курсовий проект (робота) – 100 (підготовка – 70, захист – 30);
навчальна(виробнича) практика – 100 (проведення – 70, захист – 30)
При цьому використовують такі критерії оцінювання: своєчасність, якість і складність; формою контролю є публічний захист в присутності комісії та студентів групи.
4.10. За рішенням кафедри з метою стимулювання своєчасного виконання та захисту курсових проектів (робіт), розрахунково-графічних чи домашніх контрольних робіт за відставання від графіку виконання без поважних причин, кількість балів за даний вид роботи може зменшуватися:
на тиждень – 10 %;
два тижні – 30 %;
більше двох тижнів – 50 %.
4.11. Оцінка за захист курсового проекту (роботи) чи практики виводиться із кількості балів, отриманих студентом за їх виконання та захист відповідно до критеріїв та шкали оцінювання знань та умінь студентів (додаток 4, 5).
До заліково-екзаменаційної відомості заноситься загальна сума балів поточного контролю, кількість балів набраних студентом за захист, оцінка за шкалою ECTS та екзаменаційна оцінка за національною шкалою, згідно з критеріями оцінювання (додаток 1).
4.12. Для студентів, які складають екзаменаційну сесію, іспити проводяться згідно з розробленим деканатом розкладом, який погоджується з навчальною частиною, затверджується проректором з науково-педагогічної та навчальної роботи і доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за тиждень до початку сесії.
4.13. Термін проведення екзаменаційної сесії в умовах організації навчального процесу за КМСОНП становить два тижні. При цьому, на підготовку до іспиту виділяються окремі дні згідно з графіком розробленим деканатами. Додатком до розкладу служить графік складання заліків, за яким захист заліків проходитиме на останньому тижні теоретичного навчання після виконання навчального плану.

5. СКЛАДАННЯ ЗАЛІКІВ ТА ІСПИТІВ

5.1. Складання студентами заліків та іспитів в умовах організації навчального процесу за КМСОНП проводиться відповідно до пунктів 4.4-4.13 даного Положення.
5.2. Результати складання заліку оцінюються за балами поточного контролю, захисту заліку та за двобальною шкалою: "зараховано", "незараховано" і вносяться до залікової відомісті, яку викладач під підпис одержує в деканаті. Один екземпляр заповненої та оформленої відомості повертається в день складання заліку в деканат, другий – здається в документацію кафедри. До залікової книжки вноситься запис лише про складений залік: "зараховано" із загальною сумою балів і оцінкою за шкалою ECTS.
5.3. Результати складання диференційованих заліків оцінюються згідно з пунктом 4.6.
5.4. Кількість нормативних годин на складання заліку відображено в "Положенні про планування навантаження у Вінницькому державному аграрному університеті" (2006, 2007рр.).
5.5. Окремим студентам за наявності поважних причин, підтверджених документально, розпорядженням по деканату можуть встановлюватись індивідуальні терміни складання іспитів (заліків) («Положення про надання індивідуального графіку відвідування занять у Вінницькому державному аграрному університеті», 2008р.)
Індивідуальні строки складання іспитів плануються на підставі індивідуальних графіків, які погоджуються з викладачами, що читають дисципліни, навчальною частиною і затверджуються першим проректором з навчальної та організаційної роботи. Видача індивідуальних карток (відомостей) у період сесії забороняється.
Якщо студент хворів більше ніж 31 календарний день протягом семестру і не зміг виконати навчальний план, він зобов'язаний до початку залікового тижня подати заяву на академічну відпустку, підтверджену довідкою лікувально-консультаційної комісії,. До цього ж терміну можна подати заяви на академічну відпустку за сімейними обставинами чи заяви про перехід на заочну форму навчання. Після початку залікового тижня такі заяви не приймаються.
Якщо студент захворів протягом сесії, то йому після одужання сесію продовжують на такий же період. Довідки про хворобу, завірені в медпункті університету, здаються студентом і реєструються у деканаті в перший після одужання день. Довідки, які представлені пізніше, вважаються недійсними.
5.6. Форма проведення іспитів – усна. Проведення письмового іспиту визначається рішенням кафедри і погоджується з деканатом та навчальною частиною. Наявність такого письмового рішення в папці викладача є обов'язковою умовою письмового проведення іспиту.
5.7. Іспити проводяться згідно з розкладом у визначений час і аудиторії. На початку іспиту в аудиторію заходять шість студентів, здають викладачу залікові книжки і одержують екзаменаційні білети. На підготовку до відповіді першому студенту відводиться не більше 30 хв, на відповідь – не більше 15 хв.
Викладач зобов'язаний вислухати відповідь на всі питання білета до кінця і лише після цього задавати запитання (за умови, якщо він не визначився з оцінкою знань студента). Якщо на основі відповіді студента на білет викладач визначився з оцінкою знань студента, задавати додаткові запитання немає необ­хідності. Перенесення часу проведення іспиту та аудиторії забороняється.
5.8. Після закінчення відповіді викладач вказує на недоліки у відповіді студента і обґрунтовує оцінку.
5.9. Виставлена оцінка (сума балів поточного та підсумкового контролю) та переведена в національну і шкалу ECTS записується в обидва примірники екзаменаційної відомості, а потім до залікової книжки (якщо оцінка позитивна).
У заліковій книжці викладач записує назву дисципліни, кількість годин, які відведені для її вивчення (сума лекційних і лабораторних чи практичних), загальну суму балів, оцінку за національною та шкалою ECTS, своє прізвище, дату і ставить підпис.
5.10. Після закінчення іспиту викладач оформляє відомість чорним кольором без виправлень (вносить запис після прізвищ студентів. які не з'явились на екзамен, підраховує кількість оцінок по балах, підписується) і здає перший примірник в деканат (в день екзамену), а другий – в документи кафедри. Неподання в деканат заліково-екзаменаційної відомості в день заліку чи іспиту вважається грубим порушенням навчального процесу.
5.11. Студентам, що не з'явились на іспит без поважних причин, викладачем зазначається як «не зʼявився».
5.12. Студент, який одержав протягом сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховується з університету.
5.13. Останнім днем екзаменаційної сесії вважається день, коли група складає останній іспит у поточному семестрі.




6. ПРАВИЛА ПЕРЕВЕДЕННЯ ОЦІНОК У СИСТЕМУ ЕСТS

Шкала оцінювання знань системи ЕСТS створена для відображення різних систем оцінювання, які існують у країнах - членах ЄС. Ця система введена для того, щоб оцінка, виставлена студентам згідно з власною системою оцінювання, була зрозумілою іншим закладам.
6.1. В екзаменаційній відомісті підсумкова семестрова оцінка виставляється в національній та європейській системах оцінювання знань і при переведенні оцінки в систему ЕСТS викладач керується такими співвідношеннями:

Табл. 1
Оцінка в національній системіОцінка ЕСТSВизначення ЕСТSКількість балів з дисципліни
відмінно
А
Відмінно - відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок
≥90
добре
В
Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками
82-89
С
Добре – загалом правильна робота з певною кількістю помилок
75-81
задовільно
D
Задовільно – непогано, але із значною кількістю недоліків
66-74
E
Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії
60-65
незадовільно
FX
Незадовільно – потрібно працювати перед тим, як отримати позитивну оцінку
35-59
F
Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота
<35


7. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВПРОВАДЖЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ СИСТЕМИ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

Результатами впровадження комплексної системи перевірки знань передбачається:
- підвищення якості підготовки фахівців як результат інтенсифікації навчального процесу ;
- систематичність засвоєння навчального матеріалу;
- встановлення зворотного звʼязку з кожним студентом на визначених етапах навчання;
- прозорість навчально-виховного процесу, контроль його та своєчасне коригування;
- підвищення мотивації учасників навчально-виховного процесу;
- підвищення відповідальності студентів за результати навчальної діяльності;
- психологічне розвантаження студентів в кінці семестру.


8. ПЕРЕСКЛАДАННЯ ЗАЛІКІВ І ІСПИТІВ

8.1. Перескладання заліків та іспитів дозволяється не більше двох разів.
8.2. Студентам денної форми навчання, які не здали заліків або одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру – після зимової сесії і до 28 серпня – після літньої.
8.3. Перескладання заліку або іспиту проводиться згідно з графіком, у певний час і в аудиторії, визначеній розкладом перездачі, розробленим деканатом. При відсутності викладача з поважних причин деканат може перенести дату перездачі або завідувач кафедри, за погодженням з деканатом, доручає приймати залік чи іспит викладачеві цієї ж або спорідненої дисципліни. В разі відсутності такого викладача (відрядження, хвороба, відпустка) залік чи іспит приймає завідувач кафедри (погодивши це з деканом).
8.4. Повторна перездача приймається комісією, створеною деканом, і оформляється розпорядженням по факультету.
Перездачу за другою відомістю приймає викладач, що вів лекційний курс та завідувач кафедри, за третьою відомістю - викладач, який вів лекційний курс, завідувач кафедри та декан або його заступник. В окремих випадках до складу комісій можуть бути введені проректор з навчальної роботи або начальник навчальної частини. Друга перездача повинна бути закінчена протягом чотирьох днів після завершення сесії, а третя – до початку наступного семестру – після зимової сесії протягом 10 днів і до 28 серпня – після літньої сесії. Якщо студент не ліквідував заборгованості у зазначені терміни, деканат зобов'язаний представити необхідні документи в ректорат про його відрахування з числа студентів.
Заліки з навчальної та виробничої практики повинні бути здані до початку наступного семестру або навчального року. Якщо такі заліки не здано, студент не може бути переведений на наступний курс.
В екзаменаційну відомість записуються прізвища всіх членів комісії. Приймає залік чи іспит викладач, який вів дисципліну. Головою комісії є декан чи його заступник.
Після закінчення заліку чи іспиту комісія обговорює його результати (без студента) і приймає рішення на підставі оцінок, виставлених членами комісії, більшістю голосів з урахуванням результатів навчання протягом семестру. Потім голова комісії оголошує студенту мотивовану оцінку.
Рішення комісії є остаточним.
8.5. За один день дозволяється перездача або здача не більше одного заліку чи екзамену при ліквідації академічної різниці з поновлення і переведення (інакше всі результати здачі ліквідуються і студенту виставляються незадовільні оцінки).
8.6. Студент, який не ліквідував академічну заборгованість у встановлені строки, відраховується з числа студентів.
8.7. При поновленні на навчання і переведеннях з інших вищих навчальних закладів студент спочатку виконує обсяг робіт, згідно з академічною різницею, передбачений навчальним планом з кожної дисципліни. Про все це робляться необхідні записи в першій частині академічної картки. Після цього він складає заліки та іспити, про що робляться записи в другій частині академічної картки.
Переведення та поновлення дозволяється за умови, коли є не більше шести академічних різниць або заборгованостей.


9. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ВИПЛАТА СТИПЕНДІЙ

Загальні питання
9.1.Стипендіальне забезпечення студентів державної форми навчання здійснюється за підсумками виконання індивідуального навчального плану, виходячи з основних положень: «Порядку призначення і виплати стипендій», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 12.07.2004 р. № 882, наказ МОН України №209 від 20.03.2008р. на останній день поточного семестру.
9.2. Для вирішення питань з призначення та позбавлення академічної або соціальної стипендії (у тому числі спірних), надання матеріальної допомоги студентам, заохочення кращих з них за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній та науковій діяльності, створено стипендіальну комісію, яка у своїй роботі керується законами та іншими нормативно-правовими актами, що визначають права і обов’язки студентів та статутом навчального закладу.
9.3.У ВНАУ стипендія призначається:
9.3.1 студентам денної форми навчання, які навчаються за рахунок коштів загального фонду державного бюджету;
9.3.2. студентам, які навчаються за угодами, укладеними між ВНАУ та фізичними або юридичними особами.;
9.3.3. студентам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
9.3.4. студентам з числа осіб, яким згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
9.4. Стипендії призначаються особам:
академічна: за результатами навчання та виявленою при цьому успішністю;
соціальна: на підставі нормативно-правових актів на отримання державних пільг і гарантій для окремих категорій громадян.
9.5. Ординарна (звичайна) академічна стипендія призначається студентам, які за результатами семестрового та поточного контролю (іспит, заліки, курсова робота (проект), практика) мають середній бал успішності 75-89 балів за 100-бальною шкалою, що відповідає 4,00-4,99 балів за 5-бальною шкалою оцінювання.
Збільшену на 25 відсотків порівняно з розміром звичайної академічної стипендії призначається студентам, які за результатами семестрового контролю мають 90-100 балів з кожної дисципліни, практики за 100-бальною шкалою КМСОНП, що відповідає оцінці «5» за 5-бальною шкалою оцінювання.
9.6. Академічна стипендія призначається з першого числа місяця, що настає після закінчення семестрового контролю згідно з навчальним планом. До першого семестрового контролю академічна стипендія призначається у мінімальному розмірі.
9.7. При перевищенні нормативного терміну навчання (4-4,5 років) стипендія студентам не призначається.
9.8. Особам, які навчалися згідно із зазначеною угодою і в установленому порядку переведені на навчання за державним замовленням, стипендія призначається і виплачується за результатами попереднього семестрового контролю з місяця, що настає за датою іх зарахування відповідно до наказу ректора.
9.9. Результати захисту звіту студентів з практик враховуються при нарахувані стипендії шляхом додаткового корегування відповідних наказів. У випадку незадовільної оцінки та несвоєчасного захисту звіту з практики виплата стипендії припиняється з 1 числа наступного місяця до кінця поточного семестру.
9.10. Позбавлення або призупинення виплати академічної стипендії здійснюється у випадку порушення стипендіатом навчальної дисципліни, у разі відрахування стипендіата із навчального закладу, від'їзду за кордон на навчання, роботу та з інших причин.
9.11. За поданням стипендіальної комісії позбавляються:
9.11.1. академічної (ординарної) чи соціальної стипендії студенти при наданні їм у встановленому порядку академічної відпустки, повторного курсу навчання;
9.11.2. соціальної стипендії студенти, які втратили право на пільги;
9.11.3. без розгляду на стипендіальній комісії академічної (ординарної) чи соціальної стипендії позбавляються студенти при їх відрахуванні (виключенні зі списків) з університету.

10. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

10.1. Аудиторне тестування.
10.1.1. Навчальні дисципліни студент вивчає обов'язково протягом двох сесій. На першій сесії (в період начитки) він отримує лише певну частину пізнавальної інформації під час аудиторних занять, а також програмові контрольні запитання з кожної дисципліни та завдання і контрольні питання для аудиторного тестування або курсової роботи (проекту). На наступній сесії студент завершує вивчати програмний матеріал і здає самостійно або під керівництвом викладача тестові завдання в межах відведеного часу - однієї пари за розкладом.
Особливості виконання тестових завдань визначаються характером та особливістю конкретних навчальних дисциплін рішенням кафедри на її засіданні та за узгодженням з деканатом. Аудиторне тестування може виконуватись лише у період залікової сесії.
10.1.2. Викладач перевіряє і оцінює тестові завдання за двобальною шкалою: "зараховано", "незараховано", про що робить відповідні записи в першій графі заліково-екзаменаційної відомості, яку він одержав у деканаті напередодні заліку чи іспиту. Виконані тестові завдання, які викладач не може оцінити позитивно і зарахувати, зберігаються у нього і подаються на розгляд комісії, яка приймає перездачу іспиту чи заліку. В цій же відомості, у наступних колонках, викладач виставляє результат заліку чи іспиту. Студент, якому тестові завдання не зараховано, до заліку чи іспиту викладачем не допускається. Строк повторного виконання тестових завдань та складання заліків і іспитів для цих студентів визначає деканат у період після сесії, але не довше одного місяця з моменту закінчення сесії. При цьому день (дата) проведення повторного іспиту чи заліку узгоджується з викладачем і повідомляється студентам на зборах за підсумками сесії. Третя перездача повинна бути завершена за п’ять днів до формування перевідного наказу. Особливості формування комісій передбачені в пункті 6.4.

10.2. ЗАЛІКИ ТА ІСПИТИ
10.2.1. Відомість про результати заліку чи іспиту викладач подає до деканату та на кафедру в день заліку та іспиту відповідно до розкладу.
10.2.2. Напередодні повторного заліку чи іспиту деканат видає викладачам відомості, в яких вони записують результати контрольних робіт, заліків та іспитів. Ці відомості повертаються викладачами в день заліку чи іспиту.
10.2.3. Студенти, які за дві спроби не змогли скласти залік чи іспит, або взагалі не здавали за першою і другою відомістю, здають залік чи іспит комісії в строки, визначені деканатом, але не пізніше як до початку другої сесії та за п'ять днів до перевідного наказу.


Додатки.doc
Сopyright © 2010-2013 ВНАУ
Всі права захищено.

Розробка та супровід сайту: Liana company