Всеукраїнська науково-практична конференція «Інноваційні підходи агропромислової інженерії: проблеми та перспективи» (30–31 жовтня 2025 року)

30–31 жовтня 2025 року у Вінницькому національному аграрному університеті відбулася масштабна подія – Всеукраїнська науково-практична конференція «Інноваційні підходи агропромислової інженерії: проблеми та перспективи» 

Конференція об’єднала провідних науковців, інженерів-практиків і молодих дослідників із різних наукових і освітніх центрів України та закордонних установ із Києва, Вінниці, Дніпра, Одеси, Львову, Каунасу (Литовська Республіка), Запоріжжя, Сум, Тернополя, Кропивницького, Житомира, Полтави, Кременчука, Глевахи та інших, ставши ефективною платформою для професійного діалогу та обміну досвідом.

 

Участь у конференції взяли більше 120 учасників із 23 закладів вищої освіти, наукових установ, провідних підприємств та фахових коледжів.

Мета конференції передбачала обговорення сучасних інноваційних техніко-технологічних рішень для розвитку агропромислової інженерії, спрямованих на адаптацію галузі до глобальних викликів – зокрема умов воєнного стану, енергетичної нестабільності та євроінтеграційних процесів України, а також формування науково обґрунтованих підходів до розвитку стратегічних напрямів інженерно-технологічного забезпечення виробничих підсистем агропромислового комплексу.

 Пленарне засідання конференції урочисто відкрив президент Вінницького національного аграрного університету, доктор економічних наук, професор, академік НААН України Григорій Калетнік, який зазначив, що сьогодні, коли агропромислова інженерія перебуває під впливом масштабних глобальних викликів – від нестачі ресурсів до цифрової трансформації. Саме синергія науки, освіти та виробництва стає тим невід’ємним чинником, який дозволяє Україні розвивати АПК, зміцнювати економіку та формувати міцну державу для майбутніх поколінь. Ми не можемо просто чекати змін – ми маємо їх створювати: вдосконалювати технічні засоби, адаптувати інтелектуальні рішення, виховувати інженерів-новаторів, здатних реагувати не лише на сьогодення, а й випереджувати завтрашній день. У цьому контексті університет як платформа інновацій та реальних рішень має стати центром розвитку аграрного машинобудування і ресурсозбереження. Григорій Миколайович побажав усім учасникам не просто фахових ідей, а таких проєктів, які принесуть реальний результат – у полі, на виробництві, на підприємстві.

 

Під час пленарного засідання прозвучали ґрунтовні та науково насичені доповіді провідних учених – академіків Національної академії аграрних наук України, які окреслили ключові тенденції розвитку сучасної агроінженерної науки:

• Валерій Адамчук, доктор технічних наук, професор, академік НААН України, директор Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва НААН України, акцентував увагу на впровадженні високих технологій у виробничі процеси аграрного сектору, підвищенні рівня автоматизації та точності технологічних операцій, наголосивши на важливості системного підходу до інженерних рішень, що поєднують цифрові технології, моніторинг і управління процесами в реальному часі.
• Володимир Булгаков, доктор технічних наук, професор, академік НААН України, завідувач кафедри механіки НУБіП України, зосередив увагу на ролі фундаментальних досліджень у розвитку технічного забезпечення аграрного виробництва. У своєму виступі він підкреслив значення землеробської механіки як базової наукової основи створення ефективних, енергоощадних і технологічно досконалих машин нового покоління.
• Володимир Кравчук, доктор технічних наук, професор, академік НААН України, директор ГО «Український міжнародний інститут агропромислового інжинірингу», звернув увагу на процеси трансформації агроінженерії в контексті цифрової економіки, автоматизації та смарт-технологій. Учений відзначив, що розвиток інноваційних підходів і впровадження інтелектуальних систем у виробництво є запорукою конкурентоспроможності аграрного сектору України на світовому ринку 

Виступи академіків визначили високу наукову планку, сприяли фаховій дискусії та окреслили стратегічні напрями подальших досліджень у сфері агропромислової інженерії.

Цікавими та змістовними були доповіді інженерів- науковців: Віталія Яропуда – д.т.н., доцента, декана інженерно-технологічного факультету ВНАУ; Вячеслава Братішка – д.т.н., професора, декана механіко-технологічного факультету НУБіП України; Савелія Кухарця – д.т.н., професора кафедри агроінженерії ОДАУ, Університет Вітовта Великого (Каунас, Литва); Василя Дмитріва – д.т.н., професора, завідувача кафедри проєктування машин та автомобільного інжинірингу НУ «Львівська політехніка»; Бориса Четверікова – д.т.н., доцента, професора кафедри фотограмметрії та геоінформатики НУ «Львівська політехніка»; Олега Цуркана – д.т.н., професора, директора ВСП «Ладижинський фаховий коледж ВНАУ»; Володимира Кухара – д.т.н., професора, проректора з науково-дослідної роботи ТОВ «Технічний університет «Метінвест політехніка»»; Володимира Кувачова – д.т.н., професора, декана механіко-технологічного факультету ТДАТУ імені Дмитра Моторного; Олександра Шаповала – д.т.н., професора кафедри машинобудування Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського; Андрія Бабія – д.т.н., професора, завідувача кафедри технічної механіки та сільськогосподарських машин ТНТУ імені Івана Пулюя; та Володимира Михалевича – д.т.н., професора, завідувача кафедри вищої математики ВНТУ.

 

Подальша робота конференції продовжилася у форматі секційних засідань, під час яких науково-педагогічні працівники та аспіранти представили результати власних досліджень і обговорили актуальні проблеми відповідно до тематики секцій:

•  Секція 1: «Теоретичні та прикладні аспекти розвитку техніко-технологічного забезпечення агропромислового комплексу України»
•  Секція 2: «Інноваційні технологічні підходи для забезпечення енерго- та ресурсозбереження у галузевому машинобудуванні та харчовій промисловості»
•  Секція 3: «Науково-технічні основи та перспективи розвитку вітчизняних електроенергетичних і електротехнічних систем» 

У підсумку роботи конференції учасники ухвалили резолюцію, у якій підкреслили важливість подальшого розвитку інноваційних енерго- та ресурсоощадних технічних і технологічних рішень у сфері агропромислової інженерії. Особливий акцент було зроблено на впровадженні сучасних систем автоматизації та дистанційного керування виробничими процесами, що набуває особливої актуальності в умовах воєнного часу.

Щиро вдячні всім учасникам конференції за активність, змістовні виступи й конструктивні обговорення!

ВНАУ вчергове продемонстрував високий науково-практичний рівень освітньої, дослідної та виробничої діяльності з міцним підґрунтям для подальших наукових здобутків і впровадження інновацій у виробництво.

27456